Фотоколажі українського журналу «Кіно» за 1929–1932 роки як інструмент соціальних комунікацій

Abstract

Стаття, актуальність якої зумовлена відсутністю досліджень з обраної авторкою теми, присвячена з’ясуванню специфіки фотоколажів журналу «Кіно» як інструменту соціальних комунікацій завдяки аналізу образної системи, функцій, оформленню вербального супроводу фотоколажів крізь призму історичного дискурсу 1929–1932 років. Для досягнення поставленої мети було використано аналіз, синтез, узагальнення, описовий, порівняльний, інтерпретаційний, системний методи, дискурс-аналіз. Під час дослідження 17 фотоколажів фільмів і фотоколажів, на яких зафіксовано індустріалізацію, мілітаризацію, третю всеукраїнську партконференцію, результат успішного функціонування фабрики з виготовлення радянської кіноплівки, було встановлено, що вищезазначені медіапродукти виконують пропагандистську функцію, використовуючи різні засоби. Серед них авторка статті зазначила моделювання образу «чужого», акцент на необхідності підвищення рівня фізичної підготовки завдяки використанню гіперболізованих образів, добір фотографій, які презентують готовність до мілітаризації, позитивне ставлення робітників до процесів і результату індустріалізації, зображення антагоністів – представників влади та її жертв. Транслюючи читацькій аудиторії вищезазначені образи, журнал «Кіно» завдяки зображальному контенту не тільки формував необхідні радянській владі ідеологічні коди, а й спонукав реципієнтів стати активними учасниками соціально-політичних і культурних процесів. У статті з’ясовано, що у фотоколажах суттєво зменшилося використання декоративних елементів через початок тотального контролю над усіма сферами життя в Україні наприкінці 20-х років ХХ століття й боротьбою з формалізмом, сформульовано моделі контрастного оформлення вербального супроводу фотоколажів. The article, the relevance of which is due to the lack of research on the topic chosen by the author, is devoted to clarifying the specifics of photo collages of the magazine "Kino" as a tool of social communications through the analysis of the figurative system, functions, and the design of verbal accompaniment of photo collages through the prism of the historical discourse of 1929–1932. To achieve the set goal, analysis, synthesis, generalization, descriptive, comparative, interpretative, systemic methods, and discourse analysis were used. During the study of 17 photo collages of films and photo collages, which recorded industrialization, militarization, the third All-Ukrainian Party Conference, and the result of the successful functioning of the Soviet film production factory, it was established that the above-mentioned media products perform a propaganda function using various means. Among them, the author of the article noted the modeling of the image of the “stranger”, the emphasis on the need to increase the level of physical fitness through the use of hyperbolized images, the selection of photographs that present readiness for militarization, the positive attitude of workers to the processes and results of industrialization, the depiction of antagonists - representatives of the authorities and their victims. By broadcasting the above-mentioned images to the readership, the magazine “Kino” not only formed the ideological codes necessary for the Soviet authorities through its pictorial content, but also encouraged recipients to become active participants in socio-political and cultural processes. The article found that the use of decorative elements in photo collages significantly decreased due to the beginning of total control over all spheres of life in Ukraine in the late 1920s and the fight against formalism, and formulated models of contrasting design of verbal accompaniment of photo collages.