Церква у політичному житті українського суспільства

Abstract

Протягом багатовікової історії української державності взаємозв'язок між національною церквою та політичною владою завжди був невід'ємною частиною справжньої незалежності українського народу, визначаючи духовні основи його життя. Навіть за часів Київської Русі християнська віра була потужним консолідуючим фактором, носієм державної ідеології, суспільної моралі та культурного прогресу. Релігійні гасла обов'язково супроводжували, а подекуди й започатковували трансформаційні зрушення в українському суспільстві, забезпечували ідеологічну підтримку національно-визвольним та загарбницьким війнам, політичним та соціальним перетворенням. Українські церковні діячі досить часто ставали загальновизнаними національними лідерами, утверджувалися як соціальні реформатори, державотворці та політики. Throughout the centuries-old history of Ukrainian statehood, the relationship between the national church and political power has always been an integral part of the true independence of the Ukrainian people, determining the spiritual foundations of its life. Even during the time of Kyivan Rus, the Christian faith was a powerful consolidating factor, a carrier of state ideology, social morality and cultural progress. Religious slogans necessarily accompanied, and in some places initiated, transformational shifts in Ukrainian society, provided ideological support for national liberation and wars of conquest, political and social transformations. Ukrainian church figures quite often became universally recognized national leaders, established themselves as social reformers, state builders and politicians.