Феномен «управління» в публічному контексті: філософсько-методологічні основи і концептуальне узагальнення

Abstract

У статті проаналізовано поняття «управління», виявлено сутність та розвиток управлінського мислення через призму філософсько-теоретичного аналізу та концептуального узагальнення. Управління розглядається як процес трансформації наявного стану відповідно до мислення-мети. Визначено дві відомі школи публічного управління: британську та німецьку. Британська школа акцентується на захисті свободи індивідуума та раціональній діяльності уряду, що має корені у відомих політичних традиціях Великої Британії. Німецька школа відображає континентальну європейську традицію та базується на концепції Макса Вебера, в якій публічне управління ототожнюється з державним бюрократичним механізмом. Мета статті – оцінка поняття «управління» крізь призму філософсько-теоретичного аналізу, розкриття наукових підходів до визначення понять державного управління, публічного управління та публічного адміністрування. Теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених, а також наукові дослідження щодо визначення співвідношення «державного управління» з поняттями «публічне адміністрування» та «публічне управління». Розкрито термінологічні аспекти, зокрема проблему перекладу та розуміння поняття «public administration», встановлено ключові відмінності між термінами «державне управління» та «публічне адміністрування». Виявлено, що сучасний стан державного управління в контексті глобалізаційних та інформаційних трансформацій потребує розвитку публічного управління, що передбачає впровадження концепції «відкритого уряду», демократизацію влади та зростання участі громадян у процесах управління. The article analyzes the concept of “management”, identifying the essence and development of managerial thinking through the lens of philosophical-theoretical analysis and conceptual generalization. Management is considered as a process of transforming the current state in accordance with goal-oriented thinking. Two wellknown schools of public administration are identified: the British and the German. The British school emphasizes the protection of individual freedom and the rational activities of the government, which have roots in the well-known political traditions of the United Kingdom. The German school reflects the continental European tradition and is based on Max Weber’s concept, in which public administration is equated with the state bureaucratic mechanism. The aim of the article is to assess the concept of “management” through the prism of philosophical-theoretical analysis, to reveal scientific approaches to defining the concepts of state administration, public administration, and public governance. The theoretical basis of the research consists of works by domestic and foreign scholars, as well as scientific studies on the correlation between “state administration” and the concepts of “public administration” and “public governance”. The terminological aspects are disclosed, including the problem of translating and understanding the concept of “public administration”, establishing the key differences between the terms “state administration” and “public administration”. It is found that the current state of state administration in the context of globalization and informational transformations requires the development of public governance, which entails the implementation of the “open government” concept, democratization of power, and increased citizen participation in governance processes.