The relationship between psychological resilience and indicators of personal development

Abstract

The study of strategies for overcoming difficult life situations is an important part of the issues related to stress coping or coping behaviour. It is quite relevant to analyse the relationship between psychological resilience of an individual and personal traits and coping strategies as determinants of mental well-being and health. The essence of the phenomenon of resistance as the ability to overcome the adverse effects of risks and traumatic events is analysed. Theoretical models explaining this phenomenon are considered. It is noted that these models explain the mechanism of resilience through the ability of protective factors to change the trajectory from risk exposure to negative outcomes. It is emphasised that resilience is not limited to recovery from difficult life situations, but also includes overcoming the difficulties themselves. It is stated that there is a connection between basic personality characteristics (extraversion, conscientiousness, benevolence, neuroticism, openness to experience) and psychological resilience. These characteristics can be used to explain, predict, and generalise individual behaviour. Traits such as openness, extraversion, and agreeableness are hypothesised to be "resilience-conducting" traits and predict adaptive responses to stress. personality characteristics explain about one-seventh of the variation in coping strategies, and the underlying coping and personality axes are interrelated. The main components of resilience are higher levels of self-control, achievement motivation, positive emotions, social activity and emotional stability. It is emphasised that the coping strategies chosen by a person are closely related to his or her personal characteristics. The choice of strategy will depend on a person's perception of a stressful situation. The factors underlying the choice of certain coping strategies are allocated: problem-oriented; emotionoriented; social-oriented; avoidance. It is concluded that the stress resistance of an individual is an indicator of mental health and may potentially indicate an improvement in the mental and physical condition of a person. Вивчення стратегій подолання складних життєвих ситуацій є важливою частиною питань, пов'язаних зі стресовим подоланням або подоланням поведінки. Досить актуальним є аналіз взаємозв'язку між психологічною стійкістю особистості та особистісними рисами та стратегіями подолання як детермінантами психічного благополуччя та здоров'я. Аналізується сутність феномену стійкості як здатності долати несприятливий вплив ризиків та травматичних подій. Розглядаються теоретичні моделі, що пояснюють це явище. Зазначається, що ці моделі пояснюють механізм стійкості через здатність захисних факторів змінювати траєкторію від ризикового впливу до негативних наслідків. Підкреслюється, що стійкість не обмежується відновленням після складних життєвих ситуацій, а й включає подолання самих труднощів. Зазначається, що існує зв'язок між основними характеристиками особистості (екстраверсія, сумлінність, доброзичливість, невротизм, відкритість до досвіду) та психологічною стійкістю. Ці характеристики можна використовувати для пояснення, прогнозування та узагальнення індивідуальної поведінки. Такі риси, як відкритість, екстраверсія та поступливість, вважаються "стійкістю-провідними" рисами та прогнозують адаптивні реакції на стрес. Характеристики особистості пояснюють приблизно одну сьому варіативності стратегій подолання, а основні осі подолання та особистості взаємопов'язані. Основними компонентами стійкості є вищий рівень самоконтролю, мотивація досягнення, позитивні емоції, соціальна активність та емоційна стабільність. Підкреслюється, що стратегії подолання, обрані людиною, тісно пов'язані з її особистісними характеристиками. Вибір стратегії залежатиме від сприйняття людиною стресової ситуації. Виділено фактори, що лежать в основі вибору певних стратегій подолання: проблемно-орієнтовані; емоційно-орієнтовані; соціально-орієнтовані; уникнення. Зроблено висновок, що стресостійкість людини є показником психічного здоров'я та потенційно може свідчити про покращення психічного та фізичного стану людини.