Механізми публічного управління соціально-комунікативною адаптацією осіб з особливими потребами у безбар’єрній сфері освітнього простору України

Abstract

У запропонованій статті аналізуються поняття «адаптація», «комунікація» та «соціалізація», розглядаються як категоріальні поняття публічного управління та їх механізми у безбар’єрній сфері освітнього простору України. Звертається увага на існування різних наукових підходів до розуміння цих понять, спільним для яких є визнання наявності взаємозв’язку між ними. Підкреслюється багатофакторність взаємодії згаданих понять, що зумовлює необхідність їх подальшого дослідження. Розглядаються види й рівні адаптації особистості, співвідношення соціально-комунікативної адаптації та соціалізації осіб з особливими потребами. Наголошено на тому, що соціальна та комунікативна адаптація може бути успішною виключно за певної рівноваги між загальносоціальною та груповою адаптаціями. Публічне управління безбар’єрною сферою в освітньому просторі автор розглянуто як функціонально обов'язкову динамічну систему найвищого рівня значущості, завдяки якому функціонує соціально-генетичний механізм, що визначає й забезпечує становлення та вдосконалення особистості, набуття, передачу й розробку нових наукових знань, надбань культури з покоління у покоління. In the proposed article, the concepts of "adaptation", "communication" and "socialization" are analyzed, considered as categorical concepts of public administration and their mechanisms in the barrier-free sphere of educational space of Ukraine. Attention is drawn to the existence of different scientific approaches to the understanding of these concepts, which have in common the recognition of the existence of a relationship between them. The multifactorial interaction of the mentioned concepts is emphasized, which necessitates their further research. The types and levels of personality adaptation, the relationship between social and communicative adaptation and socialization of persons with special needs are considered. It is emphasized that social and communicative adaptation can be successful only if there is a certain balance between general social and group adaptation. The author considers the public management of the barrier-free sphere in the educational space as a functionally mandatory dynamic system of the highest level of significance, thanks to which the socio-genetic mechanism functions, which determines and ensures the formation and improvement of the personality, the acquisition, transfer and development of new scientific knowledge, cultural heritage from generation to generation.