Метаморфози управлінського класу сучасної держави

Abstract

Дослідницький пошук автора статті спрямований на визначення напрямків трансформації управлінського класу сучасної держави, зумовлених глобалізацією й реальностями сучасного транснаціонального світу. Вказується, що змістовні характеристики управлінського класу співвідносяться з сучасною управлінською ситуацією, характерними особливостями якої є, зокрема, умовність державних кордонів з точки зору багатьох сфер життєдіяльності суспільства, їх максимальна прозорість, приватизація певних державних повноважень. Якісні зміни в образі управлінської еліти автор даної статті розглядає в контексті появи та розвитку транснаціонального капіталістичного класу та процесів конвергенції національних і глобальних інтересів й цілей, що постають як каталізатори управлінських перетворень. Підкреслюється, що управління дедалі менше пов’язується винятково з державою, управлінські структури якої все активніше інкорпоруються у наддержавні органи. Дані обставини дають підстави говорити про інструментальну компліментарність управлінського класу сучасної держави. Між тим, це не є свідченням її знецінення, а лише вказує на зміну управлінської ролі держави, підкреслюючи зростання значення координаційної, стимулюючої та спрямовуючої функцій з метою забезпечення узгоджених дій держави та недержавних акторів. Посилення управлінських позицій недержавних акторів, які діють в межах логіки глобального номадизму, зумовлює прилаштування управлінської діяльності держави до потреб транснаціонального капіталу, культивуючи, тим самим, транснаціонально-орієнтований управлінський клас – своєрідний адміністративний ресурс, чи навіть «обслуговуючий персонал», «акторів поза суверенітетом». На цьому тлі існує загроза маргіналізації національно-орієнтованої адміністрації, націленої на захист інтересів суспільства і держави. За таких обставин в якості актуального інтелектуального вектору сучасної управлінської науки постає питання «витіснення» традиційно домінуючих акторів управління державою, що вписується у ширший контекст проблеми її інституціональної та управлінської спроможності. The author of the article’s research is aimed at determining the directions of transformation of the managerial class of the modern state, conditioned by globalization and the realities of the modern transnational world. It is indicated that the substantive characteristics of the managerial class correlate with the modern managerial situation, the characteristic features of which are, in particular, the conventionality of state borders from the point of view of many spheres of society’s life, their maximum transparency, and the privatization of certain state powers. The author of this article considers qualitative changes in the image of the managerial elite in the context of the emergence and development of the transnational capitalist class and the processes of convergence of national and global interests and goals, which appear as catalysts of managerial transformations. It is emphasized that management is increasingly less associated exclusively with the state, the managerial structures of which are increasingly actively incorporated into supranational bodies. These circumstances give grounds to speak of the instrumental complementarity of the managerial class of the modern state. Meanwhile, this is not evidence of its depreciation, but only indicates a change in the managerial role of the state, emphasizing the growing importance of the coordinating, stimulating and directing functions in order to ensure the coordinated actions of the state and non-state actors. The strengthening of the managerial positions of non-state actors, which operate within the logic of global nomadism, leads to the adaptation of the state's managerial activities to the needs of transnational capital, thereby cultivating a transnationally oriented managerial class - a kind of administrative resource, or even "service personnel", "actors outside sovereignty". Against this background, there is a threat of marginalization of the nationally oriented administration, aimed at protecting the interests of society and the state. Under such circumstances, the issue of "displacing" traditionally dominant actors in state management arises as a relevant intellectual vector of modern management science, which fits into the broader context of the problem of its institutional and managerial capacity.