Дипломатія як феноменальна матриця шляхетності переговорів: загрози та захист

Abstract

Дослідження в міждисциплінарному фокусі визначає дипломатію як духовне партнерство в сучасному світі, що зумовило гостру потребу в новій філософії серед інших наук. При цьому виявом феноменальних рецепцій мудрості є шляхетна конституція особистості. Визначено межі теорії комунікації, в яких одним із шляхетних понять дипломатії є формули контингентності, що гарантують підтримку єдності й утворюються через бінарні коди розрізнення та обмеження в просторі їх проникнення. Розкрито дипломатію як протидію сучасним гібридним війнам, виокремлено у національній та світовій практиках соціогенний вплив локальних конфліктів на структуру свідомості. Історично засвідчено, що саме феноменологія релігії в дипломатії як якісне переосмислення феноменів релігії, теології та релігієзнавства викликає значні дискусії у полі наукових розвідок. Зокрема, “афганська арена” є порівняльним вивченням релігії і “світських ідеологій”, що демонструють діалектичний зв’язок дипломатів і військових у координатах людиноцентризму та людинокосмізму. Прогнозовано подальшу дипломатичну констатацію глобальних ноотехнологій як благородний тренд мудрості в гармонійному єднанні із субстанційно живою Природою, що становить всеосяжне софійне середовище. The research in an interdisciplinary focus defines diplomacy as a spiritual partnership in the modern world, which has led to an acute need for a new philosophy among other sciences. At the same time, the manifestation of phenomenal receptions of wisdom is the noble constitution of the personality. The boundaries of the theory of communication are determined, in which one of the noble concepts of diplomacy are contingency formulas that guarantee the support of unity and are formed through binary codes of distinction and restrictions in the space of their penetration. Diplomacy is revealed as a counteraction to modern hybrid wars, and the sociogenic impact of local conflicts on the structure of consciousness is highlighted in national and world practices. It has been historically proven that it is the phenomenology of religion in diplomacy as a qualitative rethinking of the phenomena of religion, theology and religious studies that causes significant discussions in the field of scientific exploration. In particular, the “Afghan arena” is a comparative study of religion and “secular ideologies”, demonstrating the dialectical connection of diplomats and military in the coordinates of anthropocentrism and anthropocosmism. Further diplomatic statement of global nootechnologies as a noble trend of wisdom in harmonious union with substantially living Nature, which constitutes a comprehensive sophial environment, is predicted.