Криза ефективності державного управління: теорія і практика

Abstract

Дискутується питання про те, що перевірені часом механізми державного управління втрачають поступово свою актуальність, відбувається делігітимація традиційної системи взаємин між державним управлінням та громадянським суспільством, а також переглянуто, з урахуванням вимог сьогодення, умови суспільного договору між державами та громадянським суспільством. Виходячи з того, що епоха “великих урядів” добігає свого кінця, як ніколи актуалізується проблематика дебюрократизації державного управління, пошуку нової моделі державної влади зі значно обмеженими функціями та владно-розпорядчими повноваженнями. The article discusses the question that time-tested public administration mechanisms lose their relevance gradually, there is a deligitimation of the traditional system of relations between state administration and civil society, as well as revision of the terms of the social contract between states and civil society, taking into account the requirements of the present time. Proceeding from the fact that the epoch of “great governments” is coming to an end, the problems of debureaucratization of state administration, the search for a new model of state power with significantly limited functions and power-administrative powers are becoming more urgent .