Сучасні шляхи реалізації політико-адміністративного реформування системи публічного управління

Abstract

У статті виокремлено шість основних напрямків політико-адміністративних реформ в провідних країнах ЄС: по-перше, інформатизація та дебюрократизація; по-друге, новий менеджеризм; по-третє, децентралізація; по-четверте, сервісне адміністрування; по-п‘яте, «Good Governance»; по-шосте, реформування системи публічної служби. Інформатизація та дебюрократизація означають перехід від концепції класичної бюрократії, що спирається на ієрархічність і закритість системи управління, до нової інформаційної парадигмі, заснованої на відкритих мережевих структурах та управлінні за результатами. Новий менеджеризм передбачає запозичення передових розробок і основних принципів управління з бізнес-менеджменту, що передбачає сучасне уявлення про організацію як гнучку «балансуючу» систему, здатну адаптуватися до викликів зовнішнього середовища. Найбільш успішними ідеями цього напрямку стали «організаційна кібернетика», принцип управління за результатами, зниження мікроконтролю, активне матеріальне стимулювання праці та ін. Сервісне адміністрування або ідея адміністрації як звернення до сервісної служби – це нове розуміння державних органів як установ надання послуг громадянам. Децентралізація (деконцентрація, аутсорсинг) полягає в тому, щоб спустити процес прийняття рішень на низові рівні – туди, де виникають проблеми. В основному «Good Governance» орієнтована на подолання таких недоліків нового державного менеджменту, як другорядність вирішення соціальних проблем і, як наслідок, підвищення рівня соціальної нерівності і бідності, особливо в країнах, що розвиваються; ерозія ролі держави і державних службовців в суспільних відносинах; акцент на універсальності пропонованих методів реформування замість обліку інституційного контексту кожної країни. Реформування системи публічної служби є основою політико-адміністративного реформування. На даному етапі реформування системи публічного управління потрібно здійснити аудит результатів попередніх реформ, визначити їх недоліки, результати та з’ясувати можливі наступні шляхи удосконалення системи публічного управління. Наступним кроком є формування Концепції політико-адміністративного реформування системи публічного управління. The article identifies six main areas of political and administrative reforms in the leading EU countries: first, informatization and debureaucratization; second, new managerialism; third, decentralization; fourth, service administration; fifth, “Good Governance”; sixth, reforming the public service system. Informatization and debureaucratization mean a transition from the concept of classical bureaucracy, based on the hierarchy and closure of the management system, to a new information paradigm based on open network structures and results-based management. New managerialism involves borrowing advanced developments and basic management principles from business management, which implies a modern idea of ​​​​the organization as a flexible “balancing” system capable of adapting to the challenges of the external environment. The most successful ideas of this direction were “organizational cybernetics”, the principle of management by results, reduction of microcontrol, active material incentives for labor, etc. Service administration or the idea of ​​administration as an appeal to a service is a new understanding of state bodies as institutions providing services to citizens. Decentralization (deconcentration, outsourcing) consists in lowering the decision-making process to grassroots levels - where problems arise. Basically, “Good Governance” is focused on overcoming such shortcomings of the new state management as the secondary nature of solving social problems and, as a result, an increase in the level of social inequality and poverty, especially in developing countries; erosion of the role of the state and civil servants in public relations; emphasis on the universality of the proposed reform methods instead of taking into account the institutional context of each country. Reforming the public service system is the basis of political and administrative reform. At this stage of reforming the public administration system, it is necessary to audit the results of previous reforms, identify their shortcomings, results, and identify possible future ways to improve the public administration system. The next step is to form a Concept of Political and Administrative Reform of the Public Administration System.