Копінг-стратегії матерів, які виховують дітей з інвалідністю

Abstract

Матір дитини з інвалідністю страждає від відчуття провини перед дитиною, стає схильною до депресивних і тривожних станів та психосоматичних розладів і, намагаючись компенсувати дитині її вади, вдається до неадекватних, хибних стратегій, таких як гіперопікування й уникнення соціальних контактів, що стає додатковим засобом гальмування реабілітаційного потенціалу дитини з інвалідністю. The mother of a child with a disability suffers from a sense of guilt towards the child, becomes prone to depressive and anxiety states and psychosomatic disorders and, in an attempt to compensate the child for her defects, resorts to inadequate, erroneous strategies, such as over-care and avoidance of social contacts, which becomes an additional means of inhibiting the rehabilitation potential of the child with a disability.