Психологія стресостійкості військовослужбовців: теоретичний дискурс

Abstract

Починаючи з 2014 року Україна знаходиться у воєнізованому конфлікті з сусідньою державою, який не був вирішеним та призвів до психічних травм та психічних розладів як цивільного населення так і військовослужбовців. Стримання російської агресії на всій території України супроводжується високою інтенсивністю та напруженням. Під час таких умов психіка військовослужбовців працює на межі допустимої норми та на межі допустимих психічних навантажень. Мультифакторні події, що виникли під час впровадження військового стану на території України вивели з рівноваги фізіологічні та психічні функції військовослужбовців, що мали негативний вплив на нервову систему організму та спричинили виникнення стресу, а згодом призвели до максимального зниження рівня стресостійкості. Метою статті є розкрити зміст психологічних закономірностей розвитку стресу та відповідних захисних реакцій організму. Виокремлено комплексну структуру стресостійкості особистості, яка включає в себе психофізіологічний, емоційний, когнітивний та мотиваційно-вольовий компоненти. Since 2014, Ukraine has been in a militarized conflict with a neighboring state, which has not been resolved and has led to mental trauma and mental disorders of both the civilian population and military personnel. Containment of Russian aggression throughout the territory of Ukraine is accompanied by high intensity and tension. Under such conditions, the psyche of military personnel works at the limit of the permissible norm and at the limit of permissible mental loads. Multifactorial events that occurred during the introduction of martial law in the territory of Ukraine brought the physiological and mental functions of military personnel out of balance, which had a negative impact on the nervous system of the body and caused stress, and subsequently led to a maximum decrease in the level of stress resistance. The aim of the article is to reveal the content of the psychological patterns of stress development and the corresponding protective reactions of the body. The complex structure of stress resistance of the individual is identified, which includes psychophysiological, emotional, cognitive and motivational-volitional components.