Окремі аспекти функціонування публічної служби в умовах воєнного стану: протидія корупції та розбудова доброчесності

Abstract

Відзначено, що повномасштабна війна ставить перед публічною службою низку безпрецедентних викликів, які кардинально змінюють її звичайний режим функціонування. Від руйнування інфраструктури та міграційних процесів до забезпечення безпеки персоналу та перерозподілу ресурсів – кожен аспект вимагає негайного переосмислення та впровадження нових підходів. Проаналізовано окремі аспекти функціонування публічної служби в умовах війни як життєво необхідні для формування ефективних стратегій подолання кризових явищ та забезпечення стійкості державного управління. Стабільність державного управління в умовах воєнного стану забезпечується нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які унеможливлюють припинення повноважень органів державної влади та інших державних органів, що є ключовими для захисту суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки країни. Наголошено на необхідності удосконалення системи публічної служби, що обумовлена воєнним станом в Україні та вимагає врахування нових ризиків та обставин для забезпечення ефективної роботи. Виявлено, що законодавчо регламентований конкурсний відбір на публічну службу в Україні протягом останніх років функціонував з обмеженнями, зумовленими карантинними заходами та введенням воєнного стану. Водночас, чинні нормативно-правові акти, що регулюють права публічних службовців, не містять комплексного механізму, здатного повноцінно захистити їх права. З’ясовано, протягом трьох років активної фази воєнних дій добір на посади публічної служби відбувається переважно шляхом непрозорих прямих призначень. Ця практика створює значні ризики для втрати професійного рівня кадрового потенціалу публічної служби, оскільки обмежує конкурентний відбір та залучення найкращих фахівців, що становить серйозний ризик для ефективності та стабільності системи публічної служби. Проведений аналіз засвідчив високу ротацію кадрів в системі публічної служби. До детермінант, що сприяють цьому явищу належать: низький рівень оплати праці, відсутність чітких кар’єрних перспектив, неефективність існуючих систем мотивації, вплив політичних змін та надмірне навантаження. It is noted that a full-scale war poses a number of unprecedented challenges to the public service, which radically change its usual mode of operation. From the destruction of infrastructure and migration processes to ensuring the safety of personnel and the redistribution of resources – each aspect requires immediate rethinking and the implementation of new approaches. Certain aspects of the functioning of the public service in wartime are analyzed as vital for the formation of effective strategies for overcoming crisis phenomena and ensuring the sustainability of public administration. The stability of public administration in martial law is ensured by the norms of the Law of Ukraine “On the Legal Regime of Martial Law”, which make it impossible to terminate the powers of state authorities and other state bodies that are key to protecting the sovereignty, territorial integrity and national security of the country. The need to improve the public service system, which is conditioned by martial law in Ukraine and requires taking into account new risks and circumstances to ensure effective work, is emphasized. It was revealed that the legally regulated competitive selection for public service in Ukraine in recent years has functioned with restrictions caused by quarantine measures and the introduction of martial law. At the same time, the current regulatory legal acts regulating the rights of public servants do not contain a comprehensive mechanism capable of fully protecting their rights. It was found that during the three years of the active phase of hostilities, selection for public service positions is carried out mainly through non-transparent direct appointments. This practice creates significant risks for the loss of professional level of personnel potential of the public service, as it limits competitive selection and attraction of the best specialists, which poses a serious risk to the efficiency and stability of the public service system. The analysis conducted showed a high staff turnover in the public service system. The determinants contributing to this phenomenon include: low wages, lack of clear career prospects, ineffectiveness of existing motivation systems, the impact of political changes and excessive workload.