Архетипи, влада і доброчесність: психологічні основи відбору суддів у контексті концепцій Юнґа та Ніцше

Вантажиться...
Ескіз

Дата

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

У статті досліджено психологічні основи відбору суддів крізь призму аналітичної психології К. Г. Юнґа та філософської антропології Ф. Ніцше. Показано, що архетипова структура особистості, зокрема інтеграція несвідомих компонентів (аніма/анімус, тінь), істотно впливає на здатність судді дотримуватись принципів неупередженості, етичної стабільності та колегіальності. Узагальнено ознаки архетипової та статевої тіні, наведено таблиці практичного застосування юнґіанських і ніцшеанських підходів до психодіагностики кандидатів. Обґрунтовано необхідність використання проективних, біографічних і типологічних методик на етапі відбору кандидатів у судді на посаду. Визначено, що ключовими показниками доброчесності є: емпатійна компетентність, стійкість до влади, емоційна регуляція, колегіальність та здатність до етичного самоконтролю. Запропоновано інтегральну модель оцінювання, що враховує як глибинні мотиваційні ризики, так і психологічні ресурси, необхідні для здійснення справедливого правосуддя. Постановка проблеми. У сучасних правових системах ефективність та легітимність судової влади значною мірою визначаються не лише професійною підготовкою суддів, а й їхньою особистісною доброчесністю. У світлі викликів, пов’язаних із політичним тиском, емоційною нестабільністю, корупційними ризиками та розмиванням етичних стандартів, постає потреба у концептуальному переосмисленні психологічних критеріїв суддівського відбору. Особливе значення набуває аналіз несвідомих мотивацій і архетипових структур, що можуть бути прихованими предикторами поведінкових відхилень у діяльності судді. The article investigates the psychological foundations of judicial selection through the lens of Carl Gustav Jung’s analytical psychology and Friedrich Nietzsche’s philosophical anthropology. It demonstrates that the archetypal structure of personality-particularly the integration of unconscious components such as the anima/animus and the shadow-substantially affects a judge’s ability to maintain impartiality, ethical stability, and collegiality. The features of both the archetypal and the gender shadow are summarised, and tables illustrate the practical application of Jungian and Nietzschean approaches to candidate psychodiagnostics. The need to employ projective, biographical, and typological techniques at the recruitment stage is substantiated. Key indicators of judicial integrity are identified as empathic competence, resistance to the lure of power, emotional regulation, collegiality, and the capacity for ethical self-control. An integral assessment model is proposed that accounts for deep-seated motivational risks alongside the psychological resources required for the administration of fair justice. Problem statement. In contemporary legal systems, the effectiveness and legitimacy of the judiciary depend not only on judges’ professional training but also on their personal integrity. Against the backdrop of political pressure, emotional instability, corruption risks, and the erosion of ethical standards, there is a pressing need to rethink the psychological criteria for judicial selection. Particular emphasis should be placed on analysing unconscious motivations and archetypal structures that may serve as hidden predictors of behavioural deviations in judicial practice.

Опис

Ключові слова

психодіагностика, етична зрілість, psychodiagnostics, ethical maturity

Бібліографічний опис

Казачук, О. С. Архетипи, влада і доброчесність: психологічні основи відбору суддів у контексті концепцій Юнґа та Ніцше / О. С. Казачук // Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія. - 2025. - Вип. 2 (67). - С. 38-46.

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в