Особливості формування і трансформації соціальної ідентичності емігрантів з України у вимушених умовах війни

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей формування і трансформації соціальної ідентичності емігрантів з України у вимушених умовах війни, що є актуальною темою в нинішніх умовах, коли мільйони людей опиняються за межами країни та змушені докладати надмірних зусиль для організації свого життя в іноземних державах. Акцентовано увагу на тому, як особа почувається у малозвичному закордонному середовищі, адаптується до інших традицій взаємодії, наскільки трансформується відповідно до вимог нового оточення. З точки зору соціально-психологічного підходу розглянуті аспекти моделей міграції на мікрорівні, а також відмінності вимушеної міграції в умовах війни від добровільної (трудової, освітньої тощо) міграції. В ході дослідження емпірично виявлені високі рівні загальної та соціальної тривожності; у переважної більшості респондентів спостерігаються негативні зміни, пов’язані з погіршенням психологічного стану, втратою стабільності та соціальних зв’язків. Виділена певна частина респондентів із нейтральними трансформаціями, яка адаптувалась до нових умов без відчутних втрат або здобутків. Результати дослідження в цілому свідчать, що зміна соціокультурного середовища супроводжується значним переосмисленням власного «Я», а також зростанням ролі сімейних та етнічних маркерів у структурі ідентичності. Отримані результати можуть бути використані для подальшої розробки програм психологічної допомоги, направлених на зниження рівня тривожності, підтримання етнічної та культурної ідентичності, гармонізацію процесів соціокультурної адаптації українців за кордоном. The article is devoted to the study of the features of the formation and transformation of the social identity of emigrants from Ukraine under the forced conditions of war. This topic is highly relevant in the current situation, as millions of people find themselves outside their homeland and are compelled to make extraordinary efforts to organize their lives in foreign countries. Attention is focused on how individuals feel in an unfamiliar foreign environment, adapt to different traditions of interaction, and the extent to which they transform in response to the demands of the new context. From the perspective of a socio-psychological approach, the article examines aspects of migration models at the micro level, as well as the differences between forced migration under wartime conditions and voluntary migration (such as labor or educational migration). The study empirically revealed high levels of general and social anxiety; the vast majority of respondents demonstrated negative changes related to deteriorating psychological well-being, loss of stability, and weakening of social ties. A certain group of respondents with neutral transformations was identified, who adapted to the new conditions without significant losses or gains. Overall, the results of the study indicate that changes in the socio-cultural environment are accompanied by a profound rethinking of the self, as well as an increased role of family and ethnic markers in the structure of identity. The findings can be used for the further development of psychological support programs aimed at reducing anxiety levels, maintaining ethnic and cultural identity, and harmonizing the processes of socio-cultural adaptation of Ukrainians abroad.