Нормативно-правові засади технічного регулювання господарської діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки в економічній сфері: господарсько-правові аспекти

Abstract

Зміни внесені до статті 12 Господарського кодексу України (далі – ГК України) щодо запровадження технічного регулювання як засобу державного технічного регулювання і забезпечення безпечності об’єктів підвищеної небезпеки, обумовлюють їх характеристику та зміст виконання суттєвих і додаткових вимог техногенно-технологічного забезпечення зазначених об’єктів, що пов’язано із їх безпекою визначеною у процесі стандартизації у такому регулюванні. Питання технічного регулювання є доволі дискусійним в теорії господарського права, що потребує додаткової наукової дискусії вчених щодо юридичної інтерпретації, тобто регулювання як різновиду нормативно-правового регулювання і джерел господарського права. Певною мірою це стосується і визначення конкретних процедур реалізації вимог процесу технічного регулювання об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням особливостей правового регулювання зазначених аспектів у законодавстві Європейського Союзу та його спеціально прийнятих директив. Стаття є актуальною відповідно до реалій використання об’єктів підвищеної небезпеки з точки зору господарювання та гарантування їх безпеки в сучасних умовах соціально-економічного сталого розвитку. The amendments made to Article 12 of the Commercial Code of Ukraine (hereinafter referred to as the Civil Code of Ukraine) regarding the introduction of technical regulation as a means of state technical regulation and ensuring the safety of high-risk facilities determine their characteristics and content of fulfilling essential and additional requirements for the technogenic and technological support of the specified facilities, which is associated with their safety determined in the process of standardization in such regulation. The issue of technical regulation is quite debatable in the theory of commercial law, which requires additional scientific discussion by scientists regarding legal interpretation, i.e. regulation as a type of regulatory and legal regulation and sources of commercial law. To a certain extent, this also applies to determining specific procedures for implementing the requirements of the process of technical regulation of high-risk facilities, taking into account the peculiarities of the legal regulation of the specified aspects in the legislation of the European Union and its specially adopted directives. The article is relevant in accordance with the realities of using high-risk facilities from the point of view of management and ensuring their safety in modern conditions of socio-economic sustainable development.