Медіація в умовах воєнного стану

Abstract

У статті розглядається сутність альтернативних способів вирішення спорів загалом та медіації зокрема в умовах воєнного стану в Україні. Розкривається поняття та ознаки медіації крізь призму міжнародно-правового регулювання та національного законодавства. Визначаються проблемні питання, що ставали перепоною у прийнятті спеціального закону щодо медіації, а також зазначаються обставини, що сприяли популяризації медіації та переваги медіаційної процедури. Основним нормативно-правовим актом у сфері медіації є Закон України «Про медіацію» (2021 р.), який визначив правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою. Розкрито принципи функціонування медіації, зокрема такі, як добровільності; диспозитивності; конфіденційності; незалежності та неупередженості медіатора; нейтральності позиції медіатора; рівності у правах сторін спору. Визначені суб’єкти звернення до медіації та вимоги до кандидата у медіатори. На підставі аналізу національного законодавства щодо медіації запропоновано шляхи удосконалення чинного законодавства у цій сфері. The article examines the essence of alternative methods of dispute resolution in general, and mediation in particular, in the conditions of martial law in Ukraine. The concept and signs of mediation are revealed through the prism of international legal regulation and national legislation. Problematic issues that became an obstacle in the adoption of a special law on mediation are defined, as well as the circumstances that contributed to the popularization of mediation and the advantages of the mediation procedure are noted. The main normative legal act in the field of mediation is the Law of Ukraine «On Mediation» (2021), which defined the legal principles and procedure for conducting mediation as an extrajudicial procedure for conflict (dispute) settlement, the principles of mediation, the status of a mediator, requirements for his training, and other questions related to this procedure. The principles of the functioning of mediation are disclosed, in particular, such as voluntariness; dispositivity; confidentiality; independence and impartiality of the mediator; neutrality of the mediator's position; equality in the rights of the parties to the dispute. Subjects of appeals to mediation and requirements for a mediator candidate are defined. Based on the analysis of the national legislation on mediation, ways to improve the current legislation in this area are proposed.