High-frequency demagnetization of magnetite suspensions

Abstract

The research purpose is to substantiate the high-frequency demagnetization technology parameters for magnetite suspensions, taking into account the established patterns of changes in the electrical resistivity of circulating water and changes in magnetic field induction depending on the concentration of dissolved salts. Methods. The circulating water from the processing plant is a part of the magnetite suspension. The change in the electrical conductivity indices of this water was studied under laboratory conditions using the conductometric method with alternating current of various frequencies. The degree of demagnetization of the magnetite particles was determined based on the study of the sedimentation kinetics of both magnetized and demagnetized magnetite suspensions. A special device was used to demagnetize the magnetite particles. It is a solenoid which, together with a capacitor, forms an oscillatory circuit in which damped high-frequency electromagnetic oscillations are periodically generated by current pulses supplied. Findings. The aspects of the high-frequency electromagnetic field propagation within the magnetite suspension have been revealed, taking into account the field energy dissipation factor and the influence of the suspension technological parameters (electrical resistivity of the circulating water, solid phase concentration) on the characteristics of the electromagnetic field. A relationship between the concentration of magnetite in the suspension and the electromagnetic field dissipation factor has been determined. As a result of determining the sedimentation kinetics, it has been found that the settling rate of the demagnetized magnetite suspension is lower compared to the magnetized one. Originality. The dependencies of the change in the electrical resistivity of the circulating water from the processing plant on the salt content, as well as the changes in the magnetic field induction along the solenoid axis on the distance from its edge and the surrounding medium, have been obtained. It has been found that to ensure complete demagnetization of magnetite, it should be demagnetized at least twice within the solenoid operating space. This provides a maximum suspension flow velocity of 5.6 m/s, while the sedimentation rate of the demagnetized suspension decreases by a factor of 3.1 compared to the magnetized one. This indicates the effectiveness of demagnetization and the destruction of interparticle magnetic interactions. Practical implications. The research can serve as a basis for determining rational parameters in the design of highfrequency demagnetizing devices. Their application makes it possible to improve the beneficiation indicators of magnetite ores, bringing them closer to theoretically possible levels, enhancing the efficiency of subsequent classification processes, and reducing the load on grinding equipment. Метою дослідження є обґрунтування параметрів технології високочастотного розмагнічування магнетитових суспензій з урахуванням встановлених закономірностей зміни питомого електричного опору оборотної води та індукції магнітного поля залежно від концентрації розчинених солей. Методи. Оборотна вода збагачувальної фабрики є складовою частиною магнетитової суспензії. Зміну показників електропровідності цієї води досліджували в лабораторних умовах кондуктометричним методом із використанням змінного струму різної частоти. Ступінь розмагнічування частинок магнетиту визначали на основі вивчення кінетики осадження як намагнічених, так і розмагнічених магнетитових суспензій. Для розмагнічування частинок магнетиту застосовували спеціальний пристрій — соленоїд, який разом із конденсатором утворює коливальний контур, де під дією імпульсів струму періодично генеруються затухаючі високочастотні електромагнітні коливання. Результати. Розкрито особливості поширення високочастотного електромагнітного поля в магнетитовій суспензії з урахуванням коефіцієнта дисипації енергії поля та впливу технологічних параметрів суспензії (питомого електричного опору оборотної води, концентрації твердої фази) на характеристики електромагнітного поля. Встановлено залежність між концентрацією магнетиту в суспензії та коефіцієнтом дисипації електромагнітного поля. За результатами дослідження кінетики осадження виявлено, що швидкість осідання розмагніченої магнетитової суспензії є нижчою порівняно з намагніченою. Наукова новизна. Отримано залежності зміни питомого електричного опору оборотної води збагачувальної фабрики від вмісту солей, а також зміни індукції магнітного поля вздовж осі соленоїда залежно від відстані до його краю та властивостей навколишнього середовища. Встановлено, що для забезпечення повного розмагнічування магнетиту необхідно проводити його розмагнічування щонайменше двічі в робочій зоні соленоїда. Це дозволяє досягти максимальної швидкості потоку суспензії 5,6 м/с, при цьому швидкість осадження розмагніченої суспензії знижується в 3,1 раза порівняно з намагніченою. Це свідчить про ефективність процесу розмагнічування та руйнування магнітних взаємодій між частинками. Практичне значення. Це дослідження може слугувати основою для визначення раціональних параметрів при проєктуванні високочастотних розмагнічувальних пристроїв. Їх застосування дозволяє покращити показники збагачення магнетитових руд, наближаючи їх до теоретично можливих значень, підвищити ефективність подальших процесів класифікації, а також зменшити навантаження на подрібнювальне обладнання.