Культура системного людиноцентричного управління в органах влади як ключова парадигма успішного розвитку повоєнної України

Abstract

Розглядається проблема пошуку і обґрунтування кардинального важелю модернізації державного устрою України в самий жахливий період її незалежного існування, який здатний «витягнути» державу від її постійного занепаду впродовж понад 30 років руху наосліп. Таким важелем є перехід органів влади усіх ієрархічних рівнів на культуру системного людиноцентричного управління, системоутворюючим стрижнем якого є високий індекс якості життя громадян. The problem of finding and substantiating a cardinal lever for the modernization of the state system of Ukraine in the most terrible period of its independent existence, which is capable of “pulling” the state out of its constant decline over more than 30 years of blind movement, is considered. Such a lever is the transition of government bodies of all hierarchical levels to a culture of systemic human-centric management, the system-forming core of which is a high index of the quality of life of citizens.