Особливості формування стресостійкості військовослужбовців у період реабілітації

Abstract

На сьогоднішній день травматизація психіки військовослужбовців є надзвичайно актуальним питанням. Боротьба між країнами відбувається не лише різними засобами ведення інформаційної війни, а і за допомогою зброї. У зв’язку з тим, що на території України триває війна, що суспільні взаємозв’язки перебувають не на належному рівні гармонізовані, відбувається формування протилежних механізмів в самому енергетичному процесі. За цих умов анатомічна субстанція виступає як діалектичне джерело формування стресостійкості особистості. нізму. Виокремлено комплексну структуру стресостійкості особистості, яка включає в себе психофізіологічний, емоційний, когнітивний та мотиваційно-вольовий компоненти. Розглянуто різноманітні моделі стресу та реакції на стрес для вдосконалення та розробки методів підвищення рівня стресостійкості особистості та набуття навичок саморегуляції психоемоційного та функціонального станів з метою підготовки до виконання спеціальних (військових) завдань та покращення психічного здоров’я військовослужбовців, що буде супроводжуватися мінімізацією рівня стресу. Беручи до уваги моделі виникнення стресу, типи реакцій на стрес та компоненти стресостійкості можна чітко спрогнозувати методи психокорекції, а в подальшому і психотерапії за наявності сформованого психічного захворювання. Today, traumatization of the psyche of military personnel is an extremely urgent issue. The struggle between countries is taking place not only with various means of conducting information warfare, but also with the help of weapons. Due to the fact that the war is ongoing on the territory of Ukraine, that social relationships are not harmonized at the proper level, the formation of opposing mechanisms in the energy process itself is taking place. Under these conditions, the anatomical substance acts as a dialectical source of the formation of stress resistance of the individual. nism. A complex structure of stress resistance of the individual is identified, which includes psychophysiological, emotional, cognitive and motivational-volitional components. Various models of stress and stress reactions are considered to improve and develop methods for increasing the level of stress resistance of the individual and acquiring skills for self-regulation of psycho-emotional and functional states in order to prepare for the performance of special (military) tasks and improve the mental health of military personnel, which will be accompanied by minimizing the level of stress. Taking into account the models of stress occurrence, types of stress reactions, and components of stress resistance, it is possible to clearly predict methods of psychocorrection, and subsequently psychotherapy in the presence of an established mental illness.