Зарубіжний досвід системи публічного управління сферою фізичної культури та спорту

Abstract

В статті з метою пошуку оптимальних моделей та інструментів, здатних сприяти удосконаленню вітчизняної системи публічного управління у сфері фізичної культури та спорту розглянуто досвід зарубіжних країн. В статті виділено три основні моделі управління: американську, європейську та азійську, охарактеризовано властиву їм національну систему функціонування спорту та систему їх публічного управління. Розглянуті у статті системи публічного управління зарубіжних країн проаналізовано за критеріями: рівня участі держави у регулюванні системи спорту; типу та форми організаційної моделі та управлінських структур, які координують сферу фізичної культури та спорту; місія, цілі та принципи системи публічного управління у сфері фізичної культури та спорту; особливості нормативно-правового регулювання та ресурсного забезпечення сфери фізичної культури та спорту. Виокремлено та охарактеризовано американську та європейську систему публічного управління у сфері фізичної культури та спорту. В Європейській системі публічного управління виокремлено країни, в яких державне управління спортом здійснюється на федеральному рівні самостійним спеціалізованим органом (Франція, Великобританія, Люксембург, Норвегія, Португалія, Угорщина); країни, які не мають самостійного спеціалізованого органу державного управління, а управління здійснюється громадськими організаціями, об’єднанням федерацій, асоціацій та спілок спорту (Німеччина, Данія, Норвегія, Австрія). Зроблено висновок в потребі подальшої децентралізації та удосконалення взаємовідносин між окремими структурами вітчизняної сфери публічного управління у сфері спорту та фізичної культури; діджиталізації публічного управління сферою фізичної культури та спорту; інтенсифікації розробок та реалізації національних програм, державних стандартів з фізичної підготовленості населення, проведення моніторингу за фізичним станом та здоров’ям усіх вікових груп. The article examines the experience of foreign countries in order to find optimal models and tools capable of contributing to the improvement of the domestic system of public management in the field of physical culture and sports. The article highlights three main management models: American, European, and Asian, characterizes the national sports functioning system and their public management system characteristic of them. The public management systems of foreign countries considered in the article are analyzed according to the following criteria: the level of state participation in the regulation of the sports system; the type and form of the organizational model and management structures that coordinate the sphere of physical culture and sports; mission, goals and principles of the public management system in the field of physical culture and sports; peculiarities of regulatory and legal regulation and resource provision in the field of physical culture and sports. The American and European system of public management in the field of physical culture and sports is singled out and characterized. The European system of public administration singles out countries in which the state administration of sports is carried out at the federal level by an independent specialized body (France, Great Britain, Luxembourg, Norway, Portugal, Hungary); countries that do not have an independent specialized body of state administration, and management is carried out by public organizations, an association of sports federations, associations and unions (Germany, Denmark, Norway, Austria). It was concluded that there is a need for further decentralization and improvement of relations between separate structures of the domestic sphere of public administration in the field of sports and physical culture; digitization of public management in the field of physical culture and sports; intensification of development and implementation of national programs, state standards for physical fitness of the population, monitoring of physical condition and health of all age groups.