Правові аспекти протидії корупції на міжнародному рівні

Abstract

Обґрунтовано, що питання міжнародного співробітництва у сфері викорінення корупції є надзвичайно важливою проблемою для сучасної міжнародної спільноти. Незважаючи на це, простежується відсутність належного обсягу міжнародного нормативного масиву забезпечення ефективності універсальної міжнародно-правової системи протидії корупції. Проаналізовано фундаментальні конвенційні норми Організації Об’єднаних Націй щодо викорінення корупції. Так, звертається увага на криміналізацію окремих категорій суспільно-небезпечних діянь як різновидів корупції та на окреслення кола суб’єктів корупційних діянь. Конвенції вимагають від держав-учасниць вживати законодавчих, адміністративних або інших ефективних заходів на національному рівні для сприяння викорінення корупції, а також передбачають механізми міжнародної співпраці в даній сфері. При цьому розмежовуються зобов’язання держав щодо протидії корупції в публічному та приватному секторах. Також, у статті висвітлено основні аспекти міжнародного співробітництва у боротьбі з виявами корупції на європейському регіональному рівні та підкреслено їх зв’язок з відповідними нормативними актами ООН. Зокрема, досліджено основні напрями нормативно-правового регулювання протидії корупції в рамках Ради Європи та Європейського Союзу. У цих документах зафіксована вимога від держав-членів вказаних організацій криміналізувати окремі види діянь в публічному та приватному секторах, в тому числі: підкуп посадових осіб міжнародних організацій, підкуп членів міжнародних парламентських зборів, підкуп суддів та посадових осіб міжнародних судів. Зокрема, в них передбачена обов’язковість включення в національне законодавство такого покарання за вказані злочини як позбавлення волі. В документах ЄС та РЄ крім іншого на держави покладено зобов’язання співробітництва між собою згідно з положеннями відповідних міжнародних договорів та вживання різноманітних заходів для ефективного викорінення корупції. Авторами підкреслюється, що загальноєвропейське кримінальне право у сфері боротьби з корупцією йде шляхом не уніфікації, а так званої “мінімальної гармонізації”. It is substantiated that the issue of international cooperation in the field of corruption eradication is an extremely important problem for the modern international community. Despite this, there is a lack of an adequate volume of international normative mass to ensure the effectiveness of a universal international legal system for combating corruption. The fundamental convention norms of the United Nations on the eradication of corruption are analyzed. Thus, attention is drawn to the criminalization of certain categories of socially dangerous acts as types of corruption and to the delineation of the circle of subjects of corrupt acts. The conventions require participating states to take legislative, administrative or other effective measures at the national level to promote the eradication of corruption, and also provide for mechanisms for international cooperation in this area. At the same time, the obligations of states to combat corruption in the public and private sectors are distinguished. The article also highlights the main aspects of international cooperation in combating corruption at the European regional level and emphasizes their connection with the relevant UN regulations. In particular, the main areas of regulatory and legal regulation of combating corruption within the framework of the Council of Europe and the European Union are examined. These documents require the member states of these organizations to criminalize certain types of acts in the public and private sectors, including: bribery of officials of international organizations, bribery of members of international parliamentary assemblies, bribery of judges and officials of international courts. In particular, they provide for the mandatory inclusion in national legislation of such a punishment for these crimes as imprisonment. The EU and CoE documents, among other things, oblige states to cooperate with each other in accordance with the provisions of relevant international treaties and to take various measures to effectively eradicate corruption. The authors emphasize that pan-European criminal law in the field of combating corruption is not following the path of unification, but of the so-called “minimum harmonization.”