Сучасний стан реформування системи публічного управління в Україні в контексті безпекових викликів

Abstract

У статті здійснено аналіз нормативно-правових актів, звітів, наукової літератури, що стосується питання сучасного стану системи публічного управління в Україні в контексті безпекових викликів. Визначено, що на сьогодні актуальним напрямом є реформа децентралізації влади як одна з важливих для побудови демократичної та європейської держави, що має сформувати нову демократичну модель управління. Сфокусовано увагу на конституційних змінах й трансформаційних перетворення, що зумовлюють потребу в удосконаленні законодавчої бази. Проаналізовано законодавство про державну службу та зміни в умовах воєнного стану, зазначено про розпочату реформу оплати праці державних службовців, проблемних аспектах, що стосуються плинності кадрів, призупинення проведення конкурсів, урегульованість питання організації роботи за умов воєнного стану органів публічного управління. Охарактеризовано стратегію реформування державного управління та визначено результати, що вже мають позитивний ефект, обґрунтовано подальші пріоритетні напрями стратегії, важливість та актуальність ухваленого законодавчого акту про загальну адміністративну процедуру. Підкреслено досягнення високого рівня цифровізація надання послуг. Відзначено, система публічно управління в період воєнного стану довела свою стійкість, проте реформа по деяких секторах сповільнилася або зупинилася. Приділено увагу місцевому рівню впровадження системи публічного управління, адже саме означений рівень відзначається реформування системи державного управління, переходячи на систему публічного управління із застосуванням європейського досвіду. Виявлено пріоритетні напрями реформування у сфері публічного управління: здійснення реформи оплати праці; розгортання електронної системи управління людськими ресурсами, підвищення рівня прозорості та ефективності; спрощення організаційної структури органів публічного управління; покращення системи відбору на державну службу на засадах процедури відбору, заслуг; підвищення кваліфікації державних службовців (гарантування ринкового рівня компенсації); цифровізація та покращення доступу до публічних послуг; удосконалення засобів управління політикою у міністерствах та інше. The article analyzes normative legal acts, reports, and scientific literature related to the issue of the current state of the public administration system in Ukraine in the context of security challenges. It was determined that the reform of decentralization of power is one of the most important for building a democratic and European state, which should form a new democratic model of governance. Attention is focused on constitutional changes and transformational transformations that lead to the need to improve the legislative framework. The legislation on the civil service and changes in martial law conditions were analyzed, the initiated wage reform of civil servants, problematic aspects related to personnel turnover, the suspension of tenders, the settlement of the issue of work organization under martial law conditions of public administration bodies were noted. The strategy of public administration reform has been characterized, the results that have already had a positive effect have been determined, and further priority areas of the strategy have been substantiated. the importance and relevance of the adopted legislative act on the general administrative procedure. The achievement of a high level of digitalization of service provision is emphasized. It was noted that the system of public administration during the martial law proved its stability, but the reform in some sectors slowed down or stopped. Attention is paid to the local level of implementation of the public administration system, because it is this level that marks the reformation of the state administration system, moving to a public administration system with the application of European experience. The priority areas of reform in the field of public administration have been identified: the implementation of the wage reform; deploying an electronic human resources management system, increasing the level of transparency and efficiency; simplification of the organizational structure of public administration bodies; improvement of the selection system for public service on the basis of the merit selection procedure; professional development of civil servants (guaranteeing the market level of compensation); digitization and improvement of access to public services; improvement of policy management tools in ministries, etc.