Strategic management in the public sector as an instrument for implementing national strategic priorities

Abstract

Мета роботи полягає у дослідженні особливостей стратегічного управління в контексті національно-демократичного публічного управління, визначенні його механізмів формування та реалізації публічної політики, а також ролі політичних акторів і громадянського суспільства у трансформації стратегічних задумів у суспільну реальність. Методологія базується на аналізі стратегічних документів України (Конституція, державні стратегії, урядові програми), порівнянні демократичних моделей публічного управління та застосуванні концепцій стратегічного менеджменту й теорії націєтворення. Використано методи системного аналізу, моделювання управлінських процесів та оцінки взаємозв’язків між стратегічними, операційними та відомчими рівнями управління. Наукова новизна полягає у поєднанні підходів стратегічного управління та публічного адміністрування для забезпечення національного розвитку. Запропоновано модель взаємодії політичних акторів, громадянського суспільства та державного апарату через механізми політичного ринку, що дозволяє трансформувати стратегічні орієнтири у практичні результати. Досліджено специфіку формування стратегічної та відомчої політики, підкреслено значення людських ресурсів та інституційних інструментів громадянського контролю, а також роль проектної здатності політичних партій у реалізації стратегій. Висновки свідчать, що ефективне національне публічне управління забезпечується плюралістичною конкуренцією стратегічних альтернатив, відкритою участю громадян у формуванні рішень та системою інституційної відповідальності політичних акторів. Такий підхід сприяє консолідації суспільства, подоланню внутрішніх протиріч та сталості демократичного стратегічного процесу, забезпечуючи реалізацію національних цілей розвитку. The purpose of this article is to examine the specifics of strategic management in national democratic public governance, identify its mechanisms for shaping and implementing public policy, and analyze the role of political actors and civil society in transforming strategic intentions into societal outcomes. The methodology draws on a comprehensive analysis of Ukraine’s strategic documents (the Constitution, national strategies, and governmental programs), comparative assessments of democratic models of public governance, and the application of strategic management concepts and nation-building theory. This study employs methods of systems analysis, administrative process modeling, and evaluation of interconnections between strategic, operational, and sectoral levels of governance. The scientific novelty lies in integrating strategic management and public administration approaches to reinforce national development. The paper proposes a model of interaction among political actors, civil society, and the state apparatus through political market mechanisms, allowing strategic priorities to be converted into practical results. It also explores specifics of strategic and sectoral policy formation, emphasizing the importance of human resources, institutional civic oversight tools, and the project capability of political parties in strategy implementation. The results demonstrate that effective national public governance is achieved through pluralistic competition of strategic alternatives, open citizen participation in decision-making, and an institutional system of accountability for political actors. Such an approach promotes societal consolidation, addresses internal contradictions, and ensures the sustainability of the democratic strategic process, thereby contributing to the achievement of national development goals.