Higher education as a pedagogical system

Abstract

The processes of globalization and integration in modern conditions have significantly intensified. They have a significant impact on the sphere of education, causing the intensification of the processes of reforming higher education as a single integrated pedagogical system. These trends lead to the need to reformat the purpose, content, methods, means, and forms of education in higher education based on innovation, interaction, and mutual coherence. The article aims to substantiate the theoretical foundations and applied aspects of the study of higher education as a pedagogical system. The methodological basis of the study consists of general scientific and special methods of scientific knowledge and fundamental research, namely: system analysis, synthesis, scientific abstraction, analogies, comparisons, comparative analysis, graphical, tabular, generalization, and systematization. The obtained results of the study helped to establish that the development and functioning of higher education as a pedagogical system in modern conditions of uncertainty and danger is subject to significant destabilizing factors and factors of the external and internal environment, among the most significant of which are the COVID-19 pandemic and the transition of higher education institutions to distance learning. The need for higher education to introduce innovative means of teaching and providing educational services, as well as the formation of conceptual foundations for the strategic development of higher education as a pedagogical system has been revealed. The structural and logical scheme of functioning of higher education as a pedagogical system is proposed, which provides for close interaction of the subjects of the educational process in higher education within the structural and functional components of the pedagogical system. The proposal to strengthen the strategic management of higher education as a pedagogical system has been presented and its main stages have been defined. Copyright for this article is retained by the author(s), with first publication rights granted to the journal. У сучасних умовах процеси глобалізації та інтеграції значно активізувалися. Вони справляють істотний вплив на сферу освіти, зумовлюючи інтенсифікацію процесів реформування вищої освіти як єдиної інтегрованої педагогічної системи. Ці тенденції формують потребу в переосмисленні мети, змісту, методів, засобів і форм навчання у вищій школі на засадах інноваційності, взаємодії та взаємоузгодженості. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад і прикладних аспектів дослідження вищої освіти як педагогічної системи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, зокрема: системний аналіз, синтез, наукова абстракція, аналогія, порівняння, порівняльний аналіз, графічний і табличний методи, узагальнення та систематизація. Отримані результати дослідження засвідчили, що розвиток і функціонування вищої освіти як педагогічної системи в сучасних умовах невизначеності та небезпеки зазнають впливу значних дестабілізаційних чинників, а також факторів зовнішнього й внутрішнього середовища; серед найвагоміших із них — пандемія COVID-19 та перехід закладів вищої освіти на дистанційне навчання. Виявлено потребу у впровадженні інноваційних засобів навчання та надання освітніх послуг, а також у формуванні концептуальних засад стратегічного розвитку вищої освіти як педагогічної системи. Запропоновано структурно-логічну схему функціонування вищої освіти як педагогічної системи, що передбачає тісну взаємодію суб’єктів освітнього процесу в межах структурно-функціональних компонентів цієї системи. Обґрунтовано пропозицію щодо посилення стратегічного управління вищою освітою як педагогічною системою та визначено його основні етапи. Автор(и) зберігає(-ють) за собою авторське право на цю статтю, надаючи журналу право на її першу публікацію.