Основні класичні моделі комунікації у діяльності органів публічного управління

Abstract

У статті визначено, що комунікація є вагомою для органів публічного управління, тому сучасні тренди мають орієнтуватися на класичні теорії, бо вони є фундаментом розвитку. Автором проаналізовано основні класичні моделі комунікації органів публічного управління. Розглянуто моделі Шеннона та Вівера, Лотмана, а також модель комунікації «вгору» та «вниз» Харольда Лассвелла. Дослідником виділено особливості соціологічної моделі комунікації П. Бурдьє. У статті надається аналіз кожної з цих моделей та принципів й особливостей застосування у практичній діяльності органів публічного управління. З’ясовано особливості методу політичної комунікації в контексті взаємодії управлінців та політиків (теорія Карла Дойча). Діапазон наукової проблеми вибраної теми статті зумовлює об’єднання методологічних та інтеграційних дисциплінарних підходів з метою її розв’язання. Логіка дослідження передбачає встановлення взаємного зв’язку між політологією та державним управлінням. Автором зроблено висновок про важливість використання класичних моделей комунікації для покращення ефективності та якості комунікації в управлінні, а також наголошено на потребі подальших досліджень у цій галузі. The article determines that communication is important for public administration bodies, therefore modern trends should be guided by classical theories, because they are the foundation of development. The author analyzes the main classical models of communication of public administration bodies. The models of Shannon and Weaver, Lotman, as well as the model of "upward" and "downward" communication of Harold Lasswell are considered. The researcher highlights the features of the sociological model of communication of P. Bourdieu. The article provides an analysis of each of these models and principles and features of application in the practical activities of public administration bodies. The features of the method of political communication in the context of interaction between managers and politicians (theory of Karl Deutsch) are clarified. The range of the scientific problem of the chosen topic of the article determines the combination of methodological and integrative disciplinary approaches in order to solve it. The logic of the study involves establishing a mutual connection between political science and public administration. The author concludes that it is important to use classical communication models to improve the efficiency and quality of communication in management, and also emphasizes the need for further research in this area.