Комунікаційні технології в системі освітнього менеджменту підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти

Abstract

У статті обґрунтовано сучасне розуміння комунікаційних технологій як інтегрованого інструмента освітнього менеджменту підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти. Актуальність теми зумовлена цифровою трансформацією аспірантури, поширенням змішаних форматів взаємодії, інституційною вимогою до прозорості та доказовості освітньо-наукового процесу, а також стрімким входженням систем штучного інтелекту, науково-інформаційних платформ і профільних сервісів у дослідницьку практику PhD. Теоретично обґрунтовано роль комунікаційних технологій у системі освітнього менеджменту підготовки здобувачів ступеня доктора філософії, уточненні їхніх управлінських функцій, виявленні ризиків і визначенні напрямів результативного інституційного використання. Методологія дослідження поєднує системний, структурно-функціональний, компетентнісний і діяльнісний підходи; застосовано аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, контент-аналіз джерел та елементи описової статистики. The article substantiates the modern understanding of communication technologies as an integrated tool for educational management of training of applicants for the third level of higher education. The relevance of the topic is due to the digital transformation of postgraduate studies, the spread of mixed formats of interaction, the institutional requirement for transparency and demonstrability of the educational and scientific process, as well as the rapid entry of artificial intelligence systems, scientific and information platforms and specialized services into PhD research practice. The role of communication technologies in the educational management system of training of applicants for the degree of Doctor of Philosophy is theoretically substantiated, their management functions are clarified, risks are identified and directions of effective institutional use are determined. The research methodology combines systemic, structural-functional, competency-based and activity approaches; analysis, synthesis, comparison, generalization, content analysis of sources and elements of descriptive statistics are applied.